Схема аналізу фотографій
Наведемо схему для аналізу фотографій, яка складається з ряду загальних питань, що тісно пов’язані з аналітичними процесами учнів.
1) Опис: просто і точно опишіть, що ви бачите. На цій стадії не прагніть будувати припущення про те, що ви бачите:
- опишіть осіб, зображених на фотографії, а також їхні дії і/чи об'єкти, показані на знімку;
- як згруповані люди і/чи об'єкти?
- опишіть, що ви бачите на другому плані, на передньому плані, у центрі, з лівого і правого боку фотографії. (Якщо необхідно, використовуйте прозору сітку)[1].
Опишіть якомога докладніше, що ви бачите:
- люди (чоловіки/жінки, де та як стоять, їх одяг, вираз обличчя тощо);
- речі (що саме, як вони згруповані);
- написи (що саме написано, на чому).
.
2) Інтерпретація. Інтерпретація первинна по суті зводиться до опису і аналізу ситуації, яка представлена зображенням, і прочитання «послання» його автора чи замовника (тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати)[2].
Тут варто проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити ким є персонажі: історичні особи чи представники яких соціальних груп, партій тощо, їх національну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, зобразив персонажів саме в такому вигляді, наскільки усвідомленою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис, а також співвідношення підпису і зображення.
Вторинна або власне історична інтерпретація і є метою дослідження фотоджерела, а всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від вичерпності і детальності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на висвітлення її в інших джерелах (як текстових, так і візуальних), на історичний контекст (залучивши знання учнів, набуті з інших джерел) [3].
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища, процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела (джерел), і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).
До нашого прикладу фотознімку кінця 1940-х рр. можна запропонувати наступний алгоритм інтерпретації.
1. Первинна:
• ситуація (що саме і де саме відбувається, чому саме так, наскільки є типовою);
• фото постановочне (тобто персонажі позували) чи документальне? Обґрунтуйте свою думку;
- охарактеризуйте цих людей (вік і стать, соціальний та майновий стан тощо);
- ваші міркування щодо зображених речей (асортимент продукції, її групування);
- чому саме такий напис, навіщо і на чию пропозицію зроблений.
2. Історична:
- зробіть висновки про соціальну структуру українського села в цей період;
- охарактеризуйте його матеріальне становище;
- хто, на вашу думку, визначав життя, керував ним?
Окремо варто з'ясувати, наскільки достовірними є висновки, які джерела треба залучити, щоб їх перевірити, наскільки уявлення учнів збігаються з інформацією в підручнику. Далі треба запитати учнів, яку інформацію вони одержали з явно постановочного фото? До речі, саме програмованість та офіційний характер фото надають йому особливої достовірності. Наведемо орієнтовний аналіз запропонованого фото.
Загальна схема аналізу історичних фотографій (за Р. Страдлінгом) може бути представлена таким чином[4]:
|
№ з/п |
Інтерпретація доказу |
Чому ви так думаєте? Які засоби застосовує автор? |
Наскільки ви впевнені в цьому? |
|
1 |
Що, на вашу думку, відбувається на цій фотографії? |
|
|
|
2 |
Хто ці люди? Чим вони займаються? Які це об'єкти? |
|
|
|
3 |
Приблизно вкажіть, коли, на вашу думку, був зроблений знімок (рік, період, подія). |
|
|
|
4 |
У який час року зроблений знімок? |
|
|
|
5 |
Це природна фотографія чи для неї спеціально позували перед фотокамерою? |
|
|
|
6 |
Назвіть будь-які інші історичні джерела, які могли б допомогти вам перевірити правильність ваших висновків щодо цієї фотографії. |
||
|
7 |
Що ви вже знаєте про події, які відбуваються навколо місця дії на фотографії, з попередніх уроків історії? |
||
|
8 |
Чи відповідає ця фотографія на запитання, на які ви хотіли б одержати відповідь? |
||
Аналізуючи можливості використання фотографій на уроках у старших класах, слід зазначити, що більшість методистів визначають декілька способів їх подання:
1) окреме, самодостатнє зображення, тобто таке опрацювання фотографій, коли учні працюють окремо над кожною, навіть якщо на уроці їх застосовується декілька;
2) парні зображення (одного або різних видів,
альтернативні або взаємодоповнюючі);
3) група фотографій (як правило, фоторяд);
4) одночасне використання текстових і візуальних джерел інформації, які застосовуються, як правило, з метою доповнення один одного та кращого розкриття поставленого завдання[5].
є взаємодоповнюючими, то відображають різні аспекти проблеми.
Наведемо приклади.
Ще один приклад. Дві фотографії: на одному фото показано вступ німецьких військ у Судетську область 1938 р., на другому – в Прагу в 1939 р. Спочатку слід запропонувати учням докладно описати ці фотознімки. Наступний етап – обґрунтоване датування та аналіз фотографій: чому так різняться емоції місцевого населення і солдатів? Наскільки вони є природними? Чи можна вважати першу подію обґрунтованою, справедливою, а іншу — навпаки?
Інший приклад використання двох фотографій.
Аналізуючи ці фотографії, доцільно з'ясувати:
- хто зображений на них;
- емоційний стан зображеної людини;
- з якими обставинами це пов'язано.
Опишіть власні емоції щодо цих фотографій.
Два напівкурйозних фото, аналізуючи які, можна зробити певні узагальнення з приводу такого явища як глобалізація.
«Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст. Економічний розвиток» доцільно використати фотографії поштових листівок.
Завдання учням:
- Кого зображено на фотографіях?
- Який стереотип українця формують ці листівки? (зверніть увагу на назву листівок і напис на першій). Чому?
Під час вивчення теми про боротьбу афроамериканців за свої права